Олена Ліщинська

Обґрунтування експертизи

інформаційно-культурного продукту

Аналіз стану сучасної культури засвідчує, що стихійна орієнтація на видовищні ефекти, розраховані на примітивні інстинкти і слабкості людської психіки, введені в ранг „еволюційного закону” про необхідність конкурентної боротьби і природного відбору шляхом виживання найсильнішого у всіх без винятку сферах життя, призводить до загострення соціальних проблем, породження девіантності та делінквентності в таких розмірах, які вже виходять з-під контролю. Отже, назріла необхідність визначити критерії набуття інформаційною дією патогенного характеру, здатного викликати масову травматизацію молоді, а також коректних процедур застосування цих критеріїв.

Недотримання необхідних правил психологічного захисту засобами масової комунікації призводить до широкої трансляції психотравмуючих чинників і в результаті до масової травматизації населення, віддалені наслідки якої, за наявними даними, будуть ще гіршими, ніж безпосередні емоційні реакції розчарування, страху чи гніву.

Форма представлення потенційно стресогенної інформації засобами масової інформаці має відповідати низці умов, що забезпечують мінімальний рівень психологічного захисту населення:

  • конструктивне представлення проблеми (показ людей в стані активного опору, реальної діяльності для подолання ситуації, що виникла);
  • аналіз можливих способів конструктивного подолання труднощів;
  • інформування про хід вирішення проблеми аж до його остаточного завершення (про що часто забувають повідомити засоби масової інформації);
  • надання психологічної підтримки потерпілим і учасникам рятувальної операції (демонстрація соціального схвалення і допомоги).

Тож виникла потреба маркування шкідливої, сміттєвої інформації.

Інститут експертів пропонує це робити у вигляді психологічної експертизи інформаційно-культурного продукту.

Результати роботи Інституту будуть представлені в “Експертних висновках” на сайті Всеукраїнської суспільної інтелектуальної мережі “Всі Ми”.