Олександр Костенко

Моральне очищення політики і права – єдиний шлях виходу з кризи

В тезах

…В Україні створилися сприятливі умови для ескалації аморальності у сфері політики і права. …Якщо хочемо з «цього» вийти, то треба знайти відповідь на три наступні питання: 1. Що «це»? 2. Хто у «цьому» винен? 3. Що з «цим» робити?

На наш погляд, спроби знайти відповідь на вказані питання в межах політики і права приречені на невдачу. …Ці відповіді знаходяться у іншій площині – в площині моралі, в якій політика і право мають закорінюватися («Зри в корень!», Козьма Прутков).

…«Що «це»?»…Той кризовий стан речей, який ми маємо сьогодні в Україні, є ніщо інше як політичні і правові прояви аморальності. Про це свідчить, зокрема, те, що народ перетворено із «мети» на «засіб» для політичних і правових зловживань. Політика і право перетворилися на поле битви без правил між політиками і правниками «за спиною» народу. …Розцвіло в Україні політичне «рейдерство», тобто прийоми політичної боротьби, засновані на аморальному маніпулюванні правом і судами. …В силу природного закону суспільного життя, аморальність у політиці і праві проявляється настільки, наскільки це дозволяє народ. Політика – дійсно брудна справа, але лише тою мірою, якою народ – єдиний природний «фільтр» політики – не є здатним цьому бруду протидіяти.

…Аморальність взагалі, і зокрема в політиці і праві, є ґрунтом для будь-якої кризи тому, що вона (аморальність) є протиприродною, тобто порушує природні закони життя людей у суспільстві, які лише і є основою його нормального існування. …Політика і право (особливо конституційне право) сьогодні повністю деморалізовані, приведені аморальними діями певних осіб у непридатний стан. Реанімувати їх і повернути до суспільного життя тепер може лише народ, вибравши для цього демократичним шляхом відповідних людей за єдиним і універсальним критерієм – критерієм моральності.

«Хто винен?» …Винуватих у кризі слід виявляти не за партійною ознакою, а з допомогою так званої «нової класової теорії». Згідно з нею людство приречене вічно поділятися на два основних класи: людей моральних і людей аморальних. Соціальний прогрес забезпечується тією мірою, якою моральні люди поборюють аморальних. Якщо відбувається навпаки, то маємо соціальний регрес. …Ще філософ Антисфен, помітивши цю закономірність, зазначав, що «держави гинуть тоді, коли перестають розрізняти людей хороших і поганих»…

«Що робити?»Єдиний природний спосіб уникати кризи, подібної до тієї, що маємо – це нашим громадянам навчитися надавати свій мандат творцям політики і права за критерієм моральності… З його допомогою і мають оцінюватися дії політичних сил, і зокрема: а) Указ Президента про дострокові вибори; б) дії опонентів Президента. Для цього не треба бути політиком чи правником – достатньо скористатися здоровим глуздом. Що виявиться моральним за цієї оцінки, те й заслуговує на підтримку. А усім, хто діє у сфері політики і права слід пам’ятати, що судити їх будуть люди за нормами моралі. …Очевидно «золоте правило» для подібних випадків може бути сформульоване наступним чином: якщо не заєш як правильно вирішити політичну чи правову проблему, застосуй критерій моралі і ніколи не помилишся. Мораль – це мірило, яке витворюються народом і тому його не можна сфальсифікувати. Викладене можна позначити як «моральну концепцію виходу з кризи політики і права», яка сьогодні має місце в Україні.

Перейти до обговорення