<?xml version="1.0" encoding="WINDOWS-1251"?>
<!-- generator="wordpress/2.0.9" -->
<rss version="2.0" 
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	>

<channel>
	<title>Всі Ми. Всеукраїнська суспільна інтелектуальна мережа</title>
	<link>http://www.vsim.org</link>
	<description>Всеукраїнська суспільна інтелектуальна мережа</description>
	<pubDate>Fri, 18 May 2012 13:51:55 +0000</pubDate>
	<generator>http://wordpress.org/?v=2.0.9</generator>
	<language>en</language>
			<item>
		<title>НАЙКРАЩІ ЧАСИ, НАЙГІРШІ ЧАСИ – ВІДРОДЖЕННЯ ТА АПОКАЛІПСИС У СУЧАСНОМУ МИСТЕЦТВІ</title>
		<link>http://www.vsim.org/2012/suchasne-mystetstvo/</link>
		<comments>http://www.vsim.org/2012/suchasne-mystetstvo/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 18 May 2012 13:39:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator>AO</dc:creator>
		
		<category>Новини. Події. Анонси</category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.vsim.org/2012/suchasne-mystetstvo/</guid>
		<description><![CDATA[Новини.Події.Анонси
НАЙКРАЩІ ЧАСИ, НАЙГІРШІ ЧАСИ – ВІДРОДЖЕННЯ ТА АПОКАЛІПСИС У СУЧАСНОМУ МИСТЕЦТВІ
Наслідуючи перші рядки уславленого роману Чарльза Діккенса “Повість про два міста” (1859), події якого відбуваються під час Французької революції, ця виставка робить стрибок у сьогодення, щоб осмислити, яким чином сучасне мистецтво та естетика використовують минуле для відображення майбутнього.
Ідеали прав та свобод людини, що розвивались у [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p align="right"><font color="#cb9f5c"><strong><font size="2">Новини.Події.Анонси</font></strong></font></p>
<p align="right"><font size="3" color="#cb9f5c"><strong>НАЙКРАЩІ ЧАСИ, НАЙГІРШІ ЧАСИ – ВІДРОДЖЕННЯ ТА АПОКАЛІПСИС У СУЧАСНОМУ МИСТЕЦТВІ</strong></font></p>
<p>Наслідуючи перші рядки уславленого роману Чарльза Діккенса “Повість про два міста” (1859), події якого відбуваються під час Французької революції, ця виставка робить стрибок у сьогодення, щоб осмислити, яким чином сучасне мистецтво та естетика використовують минуле для відображення майбутнього.</p>
<p>Ідеали прав та свобод людини, що розвивались у Європі протягом епохи Просвітництва у 18 столітті, знайшли свій перший політичний прояв в Американській та Французькій революціях. Поєднуючи ідеологію та дію, вони викликали тривалу хвилю національних повстань, що і далі впливають на світ. Але, попри добрі наміри, “права людини” обмежуються і кожна революція містить у власному осерді як найгірше, так і найкраще з людської думки та дії. Виставка рефлексує стосовно утопічних мрій про рівність, свободу та безпеку, що неабияк сповнюють наше життя сьогодні, та їхніх протилежностей: терору, нерівності, війни. Саме ці руйнівні сили людини та природи унеможливлюють більш досконале існування.</p>
<p>В одному сенсі, “найкраще” та “найгірше” можна розуміти як протилежності, як частину раціональної, матеріалістичної діалектики Заходу, у якій буття залежить водночас від вибору та обставин. Однак, в іншому сенсі, “найкраще” та “найгірше” є частинами одного циклічного руху, в якому неконтрольовані, на перший погляд, сили руйнують найпрекрасніші мрії, черв індивідуальної жадоби знищує колективний баланс, але зелені паростки надії пробиваються із найстерильнішої пустки. У “найгіршому” спочиває спокута, а “найкраще” – це ілюзія, що зазвичай виношує насіння власної деструкції. Такий підхід можна відшукати у багатьох аспектах думки Сходу.</p>
<p>Київ, де розгорнеться виставка – історичне слов’янське місто та серце держави, розташоване на історичних роздоріжжях торгівлі та міграції між Сходом, Заходом, Північчю та Півднем. Київська держава в ІХ ст. прийняла вікінгів з Півночі, посиливши своє міжнародне значення. У різні часи гуни, хазари, монголи, печеніги, скіфи, татари та багато інших кочових народів, що походили зі Сходу, перетинали цю землю і часом оселялися на ній. Діаспорну євразійську спадщину великої землі відображено у низці робіт для цієї виставки, де презентуються художники з України та держав колишнього СНД поряд із авторами з Півночі, Півдня, Заходу, а особливо – Сходу.</p>
<p>Поряд із відображенням історії та генеалогії регіону, цей підхід апелює до нещодавніх катаклізмів у рівновазі багатства та влади, коли спадщина європейського Просвітництва підлягає оскарженню. Криза соціалізму та ідеї публічного простору в цілому, пригоди Альянсу в Затоці та Афганістані, корпоративна жадоба та віртуальний занепад капіталізму, Жасминові революції у Північній Африці прозоро викрили, як оскаржену гегемонію Заходу фатально компроментує її власний особистий інтерес. Сьогодні світова бідність сягає рекордних рівнів, попри наявність ресурсів для поліпшення ситуації. Грабування довкілля триває, і це, безперечно, руйнує наше майбутнє. Ідеали свободи, демократії та прав людини цинічно вважаються придатками влади – товарами, що скупо розподіляються, ніби гуманітарна допомога, поширюючи на своєму шляху тишу та покірність. Виникає єдина схема: багаті стають багатшими, і ніхто не хоче ні від чого відмовлятися. Але серед цього шаленого виру аж ніяк не зрозуміло, чи є можливість відшукати якісь прийнятні альтернативи.</p>
<p>Інтелект, інтуїцію та людяність художників, які створили роботи для виставки, спрямовано не на вирішення цих питань – вони, радше, надихають своїм прикладом. Критичні, сардонічні, часом гумористичні чи іконоборчі погляди на світ цих авторів, їхня спроможність думати і бачити поза межами, які ми часом добровільно самі собі створюємо, їхня ясність та відданість істині мистецтва надають нам енергії для руху вперед – аби тонко засвідчити та оцінити причини й наслідки життя, що насправді і є джерелом мистецтва. І це необхідна прелюдія до дії.</p>
<p>Виставка складатиметься з робіт близько ста митців, її буде організовано довкола чотирьох основних ідей</p>
<p><strong>- Невтомний Дух</strong><br />
Погляд на спосіб, у який ми отримаємо силу від вірувань, міфів та концептів всесвіту, непідвладних матеріальним потребам</p>
<p><strong>- В Ім’я Порядку</strong><br />
Дослідження того, як під прикриттям раціонального влада намагається домінувати над культурою через утворення меркантильних ієрархій</p>
<p><strong>- Плоть</strong><br />
За центральну тему взято людське тіло, його апетити, бажання та обмеження</p>
<p><strong>- Неспокійний Сон</strong><br />
Зосередження на нічних жахах та передчуттях катастрофи, без яких ми не мали б можливості змінюватися.</p>
<p><strong><em>Девід Елліотт<br />
Куратор АRSENALE 2012</em><br />
</strong><br />
<strong>Мистецький арсенал</strong></p>
<p>Перша Київська міжнародна бієнале сучасного мистецтва<br />
24 травня — 31 липня 2012</p>
<p>Докладніше на сайті <a href="http://arsenale2012.com/home/">ARSENALE 2012 </a>
</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRSS>http://www.vsim.org/2012/suchasne-mystetstvo/feed/</wfw:commentRSS>
		</item>
		<item>
		<title>«Звуки натхнення» пролунають у Національній філармонії України</title>
		<link>http://www.vsim.org/2012/filarmonija-kontsert-martsevich/</link>
		<comments>http://www.vsim.org/2012/filarmonija-kontsert-martsevich/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 May 2012 11:51:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator>AO</dc:creator>
		
		<category>Новини. Події. Анонси</category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.vsim.org/2012/filarmonija-kontsert-martsevich/</guid>
		<description><![CDATA[Новини.Події.Анонси
«Звуки натхнення» пролунають у Національній філармонії України
14 травня 2012 року в Колонному залі ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України відбудеться концерт «Звуки натхнення».
Учасники концерту:
Народна артистка України Людмила Марцевич (фортепіано); Народний артист України Анатолій Баженов (скрипка).
В першому відділенні звучатиме музика Людвіга Ван Бетховена: «Патетична соната», «Крейцерова соната».
Друге відділення буде присвячене творчості Фрідеріка Шопена: «Балада ля-бемоль мажор», [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p align="right"><font color="#cb9f5c"><strong><font size="2">Новини.Події.Анонси</font></strong></font></p>
<p align="right"><font size="3" color="#cb9f5c"><strong>«Звуки натхнення» пролунають у Національній філармонії України</strong></font></p>
<p>14 травня 2012 року в Колонному залі ім. М.В. Лисенка Національної філармонії України відбудеться концерт «Звуки натхнення».</p>
<p>Учасники концерту:</p>
<p>Народна артистка України Людмила Марцевич (фортепіано); Народний артист України Анатолій Баженов (скрипка).</p>
<p>В першому відділенні звучатиме музика Людвіга Ван Бетховена: «Патетична соната», «Крейцерова соната».</p>
<p>Друге відділення буде присвячене творчості Фрідеріка Шопена: «Балада ля-бемоль мажор», «Полонез мі-бемоль мінор», «Ноктюрн фа мажор», три мазурки, «Скерцо сі-бемоль мінор».</p>
<p>Початок концерту о 19.00.</p>
<p><em>Прес-служба «Ліги Культури» </em>
</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRSS>http://www.vsim.org/2012/filarmonija-kontsert-martsevich/feed/</wfw:commentRSS>
		</item>
		<item>
		<title>«Основи цивілізаційної культури» як інструмент гуманізації навчання у ВНЗ.</title>
		<link>http://www.vsim.org/2012/osnovy-tsyvilizatsijnoji-kuljtury/</link>
		<comments>http://www.vsim.org/2012/osnovy-tsyvilizatsijnoji-kuljtury/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 26 Apr 2012 10:53:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator>AO</dc:creator>
		
		<category>Освіта</category>

		<guid isPermaLink="false">http://www.vsim.org/2012/osnovy-tsyvilizatsijnoji-kuljtury/</guid>
		<description><![CDATA[

ЗОЦ В.М.
кандидат педагогічних наук, доцент
м.Київ.

«Основи цивілізаційної культури» як інструмент гуманізації навчання у ВНЗ.
Тези виступу.
&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8211;
1.НАУКОВІ МАРКЕРИ ГУМАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ  У  20-21 сторіччі.
І. Пригожин і Г.Хакен, спостерігаючи нелінійні  процеси у фізичних  явищах, сформували теорію систем, що  само організуються - СИНЕРГЕТИКУ.   Синергетика доводить, що  в процесі  розвитку, у точках біфуркації, якість подальшого розвитку залежить від людей, задіяних у [...]]]></description>
			<content:encoded><![CDATA[<p align="right">
<p align="right">
<p align="right">ЗОЦ В.М.<br />
кандидат педагогічних наук, доцент<br />
м.Київ.</p>
<p align="right">
<p align="center"><strong><font color="#cb9f5c" size="3">«Основи цивілізаційної культури» як інструмент гуманізації навчання у ВНЗ.</font></strong></p>
<p align="right">Тези виступу.<br />
&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8212;&#8211;</p>
<p>1.НАУКОВІ МАРКЕРИ ГУМАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ  У  20-21 сторіччі.<br />
І. Пригожин і Г.Хакен, спостерігаючи нелінійні  процеси у фізичних  явищах, сформували теорію систем, що  само організуються - СИНЕРГЕТИКУ.   Синергетика доводить, що  в процесі  розвитку, у точках біфуркації, якість подальшого розвитку залежить від людей, задіяних у цих процесах, їх мотивації і відповідальності.  Принципи нелінійного розвитку стали швидко поширюватись на інші галузі науки.  На сьогоднішній день  в системах, що самоорганізуються, явища, які мають прогресивну екстраполяцію, спрямовані в майбутнє, розглядаються з точки зору синергетики.<br />
У 1926р. російський вчений  М.Кондратьєв, розробив  ТЕОРІЮ  ДОВГОХВИЛЬОВИХ ЦИКЛІВ  РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, починаючи з початку 19 стор. Відповідно до цієї теорії, кожні 50 років розвиток економіки визначають  наукові явища і технічні досягнення (бавовна і парова машина;  сталь, залізниця;  електротехніка, хімія;  нафтохімія, автомобіль;  інформаційні технології ). Відповідно до цієї класифікації, наступний цикл розвитку економіки, після інформаційних технологій  (шостий цикл Кондратьєва, який припадає на середину 21 сторіччя-це сфера психосоціального   здоров’я  людей та ринок соціальних  послуг (епоха знань, епоха освіти).<br />
В середині 20 стор. формується школа гуманістичної  психології  (Антоновскі А., Маслоу А.,  Роджерс К.,  Фромм Е. та ін..), а в 1962р. А.Антоновскі вперше вживає поняття  САЛЮТОГЕНЕЗ  (salus, salutis - здоров`я, зцілення; genesis - походження).  У 60-ті роки  ідеї салютогенезу  стали поширюватись в англомовному світі, а в 90-ті-в країнах Західної Європи. Зараз і в Україні є осередки медицини і педагогіки, які  працюють в парадигмі салютогенезу.<br />
Салютогенез  грунтується  на трьох  основних  принципах:<br />
-В телесній сфері - подолання конфліктних ситуацій  (хвороб, зокрема), отримуючи при цьому сили. Позитивний вихід з конфлікту.<br />
-В душевній сфері - принцип  когерентності, відчуття взаємозв’язку всього, що відбувається. «Только если человеку удаётся  понять мировые взаимосвязи в  большом и малом, он может найти смысл  своей  жизни».<br />
-Вирішальний принцип - принцип резилієнтності - духовна міцність, пружність, яка виникає завдяки  довірі  до поступу і сенсу людського розвитку. Вчені доводять, що на стан здоров’я людини впливають  не лише тілесні фактори (генетичні особливості, недостатнє або неправильне харчування, недостатній сон і рух, переохолодження), а й душевні (стрес, перенапруження, страх, нудьга, депресія, невдоволення, складності у стосунках)  і  духовні (недостатність ідеалізму, мотивації, духовної поживи, ентузіазму).<br />
З точки зору гуманізації суспільних процесів цікавими є  теорія множинності шляхів розвитку інтелекту (Ховард  Гарднер), меметика, автором якої є  біолог  Річард  Броді. У вивченні психічних  процесів  він виокремлює  психічні гени  і психічні віруси.  Зараз в середовищі  фахівців, професійна діяльність  яких пов’язана з людьми,  посилений інтерес викликає Квантова концепція свідомості (М.Менський), яка є розширеною концепцією Еверетта.<br />
ПОШУКИ ГУМАНІСТИЧНИХ  ТРАНСФОРМАЦІЙ  В УКРАЇНІ.<br />
НАНУ в лютому 2012р. опублікувала  Проект Концепції  гуманітарного розвитку  України до 2020р. В концепції підкреслюється:<br />
«У сучасному світі відбувається гуманізація соціальних, політичних і економічних процесів, значно посилюється їх взаємозалежність і взаємний вплив. Гуманітарна сфера дедалі більше перетворюється на системоутворюючий і стратегічно важливий чинник розвитку держави; проникаючи в усі інші суспільні сфери, вона трансформується і перетворює ці сфери на якісно новий гуманітарний простір, стан справ у якому є безпомилковим індикатором науково-технологічного, культурно-інформаційного, освітнього рівня країни, квінтесенцією її досягнень і здобутків у цих галузях».<br />
Концепція побудована на основі  гуманізації суспільних інститутів. Інтерес до конкретної людини, особистості, спрямованості її розвитку в гуманістичне русло-в  Концепції відсутній. У зв’язку з цим є сенс  навести такі приклади.  У1994р. в Швейцарії було прийнято декларацію «Принципи бізнесу».  Принципами, які обґрунтовуються в цій декларації є: свобода і відповідальність,  добро і зло,  обов’язок і совість,  честь і гідність, сенс життя і щастя.<br />
В 2001 році в Татарському інституті сприяння бізнесу відбулась Міжнародна теоретико-практична конференція  «Етичні аспекти освіти 21 сторіччя». Крім наукових доповідей, на конференції були оприлюднені: «Кодекс честі викладача», «Кодекс честі студента», «Загальні принципи життя Інституту», «Принципи життя громадянина Росії і Татарстану», «Декларація про проголошення території інституту-територією толерантності і культури». Очевидно, для того, щоб процес гуманізації суспільного життя в Україні став реальним, крім усього іншого, треба міняти стиль спілкування у суспільстві. І всі Закони, і документи мають бути спрямовані на людину, на її духовний світ.  Через людину змінювати суспільні інститути. а не навпаки. За останні десятиріччя  наше суспільство перетворилось на суспільство взаємної недовіри: пацієнтів до лікарів, батьків до вчителів, покупців до продавців і виробників, громадян  до  правоохоронців і таке ін. Без зміни суспільних стосунків в усіх клітинах суспільного життя на основі чесності, справедливості, щирості, совісті, довіри – ніякі реформи не стануть реальністю.  І започаткувати  процес морального оздоровлення суспільства можна саме в системі освіти. Ми маємо оголосити освіту територією культури – етичної, професійної, екологічної, правової, художньої. Для цього і коштів додаткових не потрібно. Треба лише усвідомити свою відповідальність перед майбутнім.<br />
НАВЧАЛЬНИЙ КУРС «ОСНОВИ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ» ЯК ІНСТРУМЕНТ ГУМАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ.<br />
ВГО «Ліга Культури»,  яка об’єднує свідомих громадян для перетворення суспільства на основі цінностей культури,  пропонує розробити і запровадити в вищих навчальних  закладах теоретико-практичний курс «Основи цивілізаційної культури».  Студенти долучатимуться до  вивчення цього курсу на третьому році навчання, маючи  основоположні знання з обраної спеціальності.</p>
<p><strong>МОДУЛЬ 1. Цивілізаційний  поступ  людства.</strong><br />
1.Поняття цивілізації у ретроспективному і перспективному вимірі.<br />
2.Зміни  пріоритетних цінностей у різних цивілізаційних системах.<br />
3.Людяність  як цивілізаційна  константа.<br />
4.Фактори прогресу і регресу  в  цивілізаційній системі.</p>
<p><strong>МОДУЛЬ  2. Екологічна культура в сучасній цивілізації.</strong><br />
1.Природні катаклізми-виклик сучасній цивілізації.<br />
2.Екологічна культура як умова виживання людства.<br />
3.Складові екологічної культури.<br />
4.Діяльність суспільства і держави по вихованню екологічної культури.<br />
5.Практична робота або Проект для студентів природничих, педагогічних і юридичних  спеціальностей.</p>
<p><strong>МОДУЛЬ 3. Освіта як детермінанта цивілізаційної  культури.</strong><br />
1.Значення освіти в процесі цивілізаційного поступу.<br />
2.Виклики,на які має відповісти сучасна освіта.<br />
3.Найпередовіші освітні системи сучасного світу, їх особливості.<br />
4.Особливості суспільства знань, його основні характеристики і фактори.<br />
5.Практична робота, або проект для студентів гуманітарних спеціальностей.</p>
<p><strong>МОДУЛЬ 4. Сучасна культура економіки.</strong><br />
1.Економіка як основа добробуту сучасного суспільства.<br />
2.Сучасні економічні системи, їх основні характеристики.<br />
3.Гуманістична складова сучасних економічних  систем.<br />
4.Вікіноміка – економіка масового співробітництва.<br />
5.Практична робота або проект для студентів економічних спеціальностей.</p>
<p><strong>МОДУЛЬ 5. Політична культура як умова стабільності і процвітання.</strong><br />
1.Визначальні тенденції  світового політичного процесу у 21 сторіччі.<br />
2.Політичні системи сучасного світу: спільне і відмінне.<br />
3.Поняття політичної культури, її роль у процесах  трансформації.<br />
4.Громадянське  суспільство як прояв політичної  культури.<br />
5.Політичні ідоли і політичні процеси.<br />
6.Практична  робота або проект для студентів гуманітарних спеціальностей.</p>
<p><strong>МОДУЛЬ 6. Естетична культура сучасного суспільства.</strong><br />
1.Мистецтво  в сучасному світі.<br />
2.Національні  традиції мистецтва в умовах  глобалізації.<br />
3.Мистецтво в житті особистості.<br />
4.Основні  тенденції  в сучасному  мистецтві.<br />
5.Творча робота за вибором для студентів всіх  спеціальностей.</p>
<p><strong>МОДУЛЬ 7. Комунікативна культура в сучасній цивілізації.</strong><br />
1.Інформаційна цивілізація, її характеристики.<br />
2.Види інформації  в сучасному світі, їх характеристики і взаємодія.<br />
3.ІКТ-детермінанта розвитку сучасної  цивілізації.<br />
4.  Культура міжособистісних стосунків в гуманістичному суспільстві.<br />
5.Практична робота  для студентів всіх спеціальностей.</p>
<p>Реалізація такого навчального курсу в усіх  ВНЗ  забезпечить оволодіння знаннями і навичками, які необхідні для того, щоб стати не лише фахівцем, а й свідомим громадянином своєї країни і світу.</p>
<p>Гуманістичний поступ людства невпинний, бо від нього залежить саме його виживання. Сприяти цьому процесу може кожен з нас, плекаючи в собі щодня ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ЩИРІСТЬ, СОВІСТЬ, РОЗУМ.
</p>
]]></content:encoded>
			<wfw:commentRSS>http://www.vsim.org/2012/osnovy-tsyvilizatsijnoji-kuljtury/feed/</wfw:commentRSS>
		</item>
	</channel>
</rss>

